Як тiло в певний час розпадеться на атоми

Як моє тіло в певний час розпадеться на атоми,
котрі стануть частинами нових сполук, нового життя,
так мої слова вже зараз розпалися на букви,
і можна складати нові історії з чорних закоцюблених гачків та крапок,
було –
я  н і к о л и  т о б і  н е  п р о б а ч у  з р а д у,
стало –
і н к о л и  н е  я  б а ч у  п р о з у  р а д і о,  т б,
було –   
я к  ж е  т и!  м ож е ш  м о в ч а т и!  к о л и  м е н і  к р а й!  б о л и т ь,
стало –
б о ж е  м і й... я к  в м о л и т ь,  к о л и  к р и ч а т и... н е  м о ж  е  ш...
 
Викреслити старі тексти,
серед давно виконаних проектів загубити теки з фотами,
тасувати букви, як картярську колоду,
бо вони ж не шахи, де у кожної своє місце,
отаке «лего» –
отакі справи.

Було – 
я  т е б е,  с е р ц е  м о є,  н і к о л и  н е  з а б у д у,
стало – 
к о л и  с е р ц е  з а б у д е  т е б е,  у н і є  м о я,
не зовсім зрозуміло, до чого тут унія,
але букв вистачило тільки на це,
і одна «н» у залишку,
невеличке «лего».