Невдала спроба жити

  У вікно зазирає вітер... Він погуляє моїм волоссям, залишаючи спогади і музику.
Я здригаюсь від думок і бас щоразу б'є в серце...
Але музики не чую... Вона ефемерна... Як щастя. Як ніч, що прийде на зміну сонцю...
Як безмежність думок, що огортають ніч...
Як самотність, що встигла стати подругою і тепер живе зі мною... 
Як це життя, що ніколи не усвідомлювало свою непотрібність. Як доля цього тексту, що невідомий.
Як не має значення все. Тільки музика... Тільки дим, що намагається зрівнятись з вітром...



Chester <AmaDeuS> Хілько                (18.04.2010; 18.38)


Рецензии
Зрівнятися та поєднатися...

Юрий Боянович   04.05.2011 23:27     Заявить о нарушении