***
Зміряли небо мої кроки,
торкались неземних орбіт.
І я дивилась на цей світ,
не відкривавши жодне око.
Правічне плетиво зірок
я у руках своїх тримала,
у сферах неземних літала,
в астральний кидалась танок.
Тремтіло небо під ногами...
Котилась м'ячиком Земля,
але до Сонця-короля
її прикуто ланцюгами.
Сатурна кільце золоте
я на свій пальчик приміряла,
комету за хвоста тримала
і забувала вмить про те,
що ще земне життя я мала...
© Copyright: Антон Черданцев, 2011
Свидетельство о публикации №211032100930
Свидетельство о публикации №211032100930
Рецензии
