Сон

Починався сон темно... Я була в квартирі, але знала, що ти був десь поруч. Була ніч, в будинку зовсім незнайома для мене обстановка, але ніби я в ній живу вже років 4... Я ходила з кімнати в кімнату, чекаючи тебе, я знала - ти скоро повернешся і мені не буде так холодно, самотньо і страшно в цьому приміщенні... Я ходила з кухні у спальню, в якій був увімкнений телевізор, на екрані якого були сірі полоски (він був зламаний). Старе крісло, вкрите якимось полотенцем... Увесь цей час я відчувала, що на мене хтось дивиться і відчувала чийсь холодний подих, і, щоразу, коли я оберталась, цей "хтось" різко зникав...
Ти прийшов, і ось - стало тепло і добре, я обійняла тебе і ми пішли в кімнату дивитись якийсь фільм... Тоді я тобі розказала про це дивне почуття переслідування, але ти сказав, що я просто занадто довго була сама і мені це здалося. Ми дивились фільм і щось їли... І непомітно я заснула на твоїх грудях, наповнившись твоєю ніжністю і вдихаючи спокій, який мені так потрібен. Але то було недовго: ти раптом розбудив мене і сказав, що тобі знову треба йти і смуток хвилею заполонив мою душу... Ти пішов і я залишилась один на один з цією дивною істотою, яка заганяла мене просто в істерику... Дійшло до того, що мене почало трусити, бо щоразу, коли я поверталась, воно зникало, але дуже ненадовго, через декілька хвилин знову відчуття, що я не одна...
Наступив ранок і ти прийшов... І знову я радісна і щаслива стрибаю по квартирі!!! Весь день ми провели разом. Непомітно наступив вечір і ти пішов у спальню до комп'ютера, а я пішла на кухню щось різати... І в цей час я знову відчула холод... А ще - найстрашніша для мене річ - шепіт... Шепіт невідомо кого прямо мені на вушко.
-Аля... - Протяжно і надзвичайно моторошно, насолоджуючись кожною секундою мого страху, прошепотів невідомий.
Тоді я повернулась і побачила тінь, чи душу якогось померлого чоловіка і мертвого маленького хлопчика за руку... Вони світились блідо-жовтим кольором і блимали, як голограми... З моїх рук випав ніж, голосно дзенькнувши, я крикнула "залиште мене", а мій голос був наповнений відчаю, болю і страху... Але ти почув лише як впав ніж.... Ти мене почав заспокоювати... Більше вони не повертались, а я ще довго була в твоїх обіймах...