Намалюй менi волошки
Тіло дівчини бентежне, що згорає від спокус,
Кактус вічності і вірність віртуальності матерій
Так майстерно, мов Ерделі свою Магду... Пікассо
Вже тобі не намалює ілюстрацію до книги –
Гинуть генії ілюзій в хворобливості бажань.
Нежить пам’яті впливає на можливість перевтілень:
В тілі виросла цнотливість, а свобода прагне ран.
Може, крові і не треба? – Море всотує проблеми
І змиває гріх із тіла й муки совісті з душі.
Два квитки зірви із літа і шукай на морі щастя.
Але березень безбожно прив’язав нас до землі.
Ми із болем поріднились, нам ярмо вросло у шиї,
Нам оса політ гранати у пробудження несе.
Сенс у тім, щоби кохати. Колисати коло хати
Для майбутнього минуле менуетами страждань
Нас навчили наші предки. Наші виплекані сльози…
Намалюй мені у квітах нашу зболену любов.
Свидетельство о публикации №211032401914
Сподобалось, подальших звершень,
Елена Иваницкая 26.03.2011 16:01 Заявить о нарушении
Елена можно сказать, я Вас долго искала, вот нашла
Светлана Шевчук 26.03.2011 18:49 Заявить о нарушении
А Вы, Светланочка, заходите в гости, чайку попьем, поболтаем.
Василю.
І Ви, Василю, заходьте, як матимете час, мені буде приємно.
Елена Иваницкая 27.03.2011 14:32 Заявить о нарушении