Сьогодні я зрозуміла, що смерть набагато ближче, ніж здається... І плач-не плач - від цього нічогісінько не зміниться... Все рівно люди, яких ти любиш, які тебе підтримують і щиро радіють кожному новому дню, через деякий час покинуть тебе...
Вони цінують життя. Вони знають чого вони хочуть. І вони діють, а не відкладають якомога далі, в надії, що все зробиться за них... Вони - творчі, розумні та позитивні натури. Палко кохаючі і щирі. Так чому ж доля забирає всіх прекрасних, а залишає тих, хто плює на рідну землю і принижує слабших, тих, у кого в душі немає ніяких моральних і естетичних цінностей?!! Чому??!
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.