Проект списка русских названий бактерий

Украинский медицинский журнал
№3(53) V - VI 2006 г.

Ссылка в интернете: 


Проект списка русских названий бактерий санитарно-эпидемиологического контроля: транслитерация ста родовых названий и ассимиляция двухсот двадцати пяти видовых эпитетов


Тер-Казарьян (Розен) Сергей Шмавонович
     Центр «Бактаксон» при Эйлатском отделении Международной академии информатизации
 Романовская Виктория Александровна
     Институт микробиологии и вирусологии им. Д.К. Заболотного НАН Украины


Резюме. Исследование предпринято в соответствии с давнишней традицией бережного отношения украинской науки к русской биологической номенклатуре (первый перевод руководства Берги, составление русско-украинско-латинского зоологического словаря и др.) и в связи с назревшей необходимостью выявления результатов влияния международной номенклатурной реформы в бактериологии на формирование русской номенклатуры бактерий, имеющих санитарно-эпидемиологическое значение. В отличие от положения дел в ботанике и зоологии, бактериологи единодушно выступают не только против традиционных русских названий, но и против переводов видовых эпитетов. Установлено, что почти все родовые названия вошли в лексический состав языка, причем отмечен отказ от усечения или изменения окончаний новых названий. Выявлена тенденция замены транслитерированных видовых эпитетов ассимилированными (то есть вместо «гемолитикус» — «гемолитический»), и в задачу исследования входило ускорить использование латинских слов и корней, вошедших ранее или только сейчас входящих в русский язык, в качестве видовых эпитетов. Работа в этом направлении продолжается


Проект списку російських назв бактерій санітарно-епідеміологічного контролю: транслітерація ста родових назв і асиміляція двохсот двадцяти п’яти видових епітетів


Тер-Казар’ян (Розен) Сергій Шмавонович,
 Романовська Вікторія Олександрівна


Резюме. Дослідження проведено відповідно до давньої традиції дбайливого ставлення української науки до російської біологічної номенклатури (перший переклад посібника Берги, укладання російсько-українсько-латинського зоологічного словника тощо) і в зв’язку з назрілою необхідністю виявлення результатів впливу міжнародної номенклатурної реформи в бактеріології на формування російської номенклатури бактерій, які мають санітарно-епідеміологічне значення. На відміну від ботаніків і зоологів, бактеріологи одностайно виступають не лише проти традиційних російських назв, але й проти перекладів видових епітетів. Показано, що майже всі родові назви ввійшли в лексичний склад мови, причому відзначено відмову від усічення або зміни закінчень нових назв. Виявлено тенденцію заміни транслітерованих видових епітетів асимільованими (тобто замість «гемолітикус» — «гемолітичний»). Одним із завдань дослідження було прискорення використання латинських слів і коренів, що ввійшли в даний час або раніше у російську мову як видові епітети. Робота в цьому напрямку триває

A draft of russian bacterial names list for sanitary and epidemiological control: transliteration of one hundred generic names and assimilation of two hundred and twenty-five specific epithets


Ter-Kazarian S Sh, Romanovskaya V A


Summary. The study was conducted following the centuries-old tradition of Ukrainian science to carefully treat the Russian biological nomenclature (first translation of Bergey’s manual, compilation of the Russian-Ukrainian-Latin zoological dictionary, etc.) and with regard to the ripening necessity of defining the impact of the 1980 international bacteriological nomenclature reform on the generation of Russian nomenclature of bacteria, having sanitary and epidemiological significance. Unlike botany and zoology, the bacteriologists unanimously object not only to the traditional Russian names but to the translation of specific epithets as well. It was found that nearly all generic names formed the organic part of the language thesaurus and so that the endings of these new names were not changed or truncated. The tendency for replacing the transliterated specific epithets by the assimilated ones was traced, and the study was aimed at accelerating the usage of Latin words and roots that have already come or are at present coming into Russian-language use as the specific epithets. The work is still under way