Чи цвіте моя липа в подвір'ї?
Чи ялину ніхто не зрубав?
А над садом нічнії сузір'я
Ще хазяїн новий не продав?
Хто від рідної хати тікає,
Той в незлагоді буде з собою,
Пам'ять серця ніде не зникає,
Де б не був, вона завжди з тобою.
У чужому розкішному саду
Я шукаю очима тополю,
Як знаходжу, то маю розраду:
Це моє, бо знайоме до болю.
А червоні і жовті жоржини?
Моя матінко теж їх садила,
Говорила немов із живими,
Кожну гілочку щиро любила.
Ще згадаю маленького сина
Біля яблуні в сонячнім світлі:
Як з цікавістю стежить дитина
За мурашкою в квітці розквітлій!
Все далеко, далеко, далеко,
Не побачу вже рідної хати!
Ой, лелеко, лелеко, лелеко
Там живи, де жила твоя мати.
***
© Copyright: Валентина Данько, 2011
Свидетельство о публикации №211033100855
Свидетельство о публикации №211033100855
Рецензии
Очень красивые стихи и язык чистый и прекрасный... ЭЛЕН РУ.
Валентина Данько 28.07.2011 00:13 • Заявить о нарушении
Валентина Данько 28.07.2011 00:13 • Заявить о нарушении