Микола Холодний. У рiдному колi

Микола ХОЛОДНИЙ

У РІДНОМУ КОЛІ

Гонорар із Києва одержав,
Вирушаю аж під Кагарлик.
Давить мене імпортна одежа,
Вицвілий гнітить мене ярлик.
Слухав я по Франціях і Штатах
Солов"їв не наших голоси.
В рідних покупаюся нітратах -
Стануть рідні поле і ліси!
Нащо мені Юрмала і Сочі,
І гавайське сонце угорі,
Якщо рідно дихають ув очі
Наші кагарлицькі димарі?
Дід сміття на вулицю із хати
В сталінському виніс картузі,
І почав по-рідному брехати
Пес сліпий на ржавім ланцюзі.
В"ється рідно плющ попід ногами,
Шелестить в болоті рогоза.
За ягням у вовка за стогами
Рідна покотилася сльоза.

1989.


Рецензии