У тиші прозорій гралися діти,
Їх руки торкались рожевих небес.
Вони не гадали, чому гаснуть зорі,
І кожний шукав в небі зірку чудес.
І янголи подарували їм крила,
Щоб діти дістали до білих зірок;
І разом вони до небес полетіли,
Зробивши у простір один тільки крок.
Вони залишили дитячії мрії,
Зірки недосяжні, холодні, як лід.
Вони розбивались, а крила їх, крила
Згасали в повітрі, мов вогняний зліт.
Дорослі прикраси, чаруючий подих...
Я знов прокидаюсь за гратами снів.
І тихо на віях моїх тануть сльози,
Що діти колись загубили самі.
І кожної ночі, як і раніше,
Янгол мені колискову співав,
Але в дзеркалах бліда постать шепоче,
Що мрії вмирають від болю в очах...
Янголи
© Copyright: Женя Ожгибесова, 2011
Свидетельство о публикации №211040901077
Свидетельство о публикации №211040901077
Рецензии