М. Холодний. Автограф для скелi Довбуша

Микола ХОЛОДНИЙ

АВТОГРАФ ДЛЯ СКЕЛІ ДОВБУША

Знову стало накрапати,
Виїдає очі дим.
Серце проситься в Карпати,
Прагне бути молодим.

Не стрижіть мені газони.
Не стикуємося ми.
Із Чорнобильської зони
Утекти б, як з Колими.

"Патріоти Батьківщини"
Від райкомівських досад,
Наче трутні до вощини,
Прилипають до посад.

Скрізь побілені дерева,
Та не родять, хоч волай.
Стала шапка Кобзарева
Перепусткою у рай.

Заливає кров"ю трасу.
Пережив давно все те:
Хату спалите Тарасу,
Потім квіти несете.

Чи на світі є рука та,
Що хребта нам не лама:
Збереглася кузня ката,
А Франкової нема.

Хто людей загнав у нетрі,
Як Холодного в Остер?
На "101-м кілометрі"
Дотліва його костер.

Був небажаним "тоді" я,
Схаменутися б пора.
Та на втіху лицедія
Не кричатиму "ура".

До Лук"янівки, Глевахи
Помандрую босяка
За картини Заливахи
І за спів Івасюка.

Хто сказав: "Йому вже кришка..."?
Хто плете, що не борюсь?
Я до Довбуша-опришка
Й по-пластунськи доберусь.

Перед вікнами у цісаря
Розташуємо намет.
А зробили б з мене писаря,
Якби вмер в мені поет.

Чорнобильська зона, 13.03.2001.