М. Холодний. Христос на розпяттi

Микола ХОЛОДНИЙ

ХРИСТОС НА РОЗП*ЯТТІ

"Та кричали вони й говорили:
"Розіпни, розіпни Його!"

Євангеліє від Луки, 23.21


Ісус книжок не мав ні стоса.
Але вже діяв самвидав.
Крамольним висловам Христоса
Він популярності надав.

Казились книжники пихаті,
Що їхня гаснула зоря.
Біблейні списки в кожній хаті
Читали, ніби "Кобзаря".

Вовками вили демагоги,
Що розвелося тих крамол...
І заганяли в синагоги,
Як нас колись у комсомол.

Христа життя зусюд жувало.
Та йшов, як сонце, по воді.
І Мертве море оживало,
І грали хвилі молоді.

Тяглися люди до причастя,
Важким гріхам згубивши лік.
І відчував Месія щастя,
Як зір вертався до калік.

Та Ірод-цар гукнув: - Гей, ви там!..
Вас ошукає цей дивак! -
Бо Ірод правив неофітам
За академію і ВАК.

І вже народ мовчав про болі,
Латав дірки на кунтуші.
Начистить мріяв бараболі
Перед очищенням душі.

Переродилося в мураху
Відкрите серце для злоби.
-На плаху Господа, на плаху! -
Волали збурені раби.

Розп"яття ставили повище,
Пилатом гралася мана,
Що християн Череповище
У катакомбах докона.

І Божий Син у нагороду
І за любов, і за добро
Від вельми вдячного народу
Отримав цвяха під ребро.

Промили рани кислотою
Творцю євангельських ідей.
Обмеживсь позою святою
На віслюкові іудей.

З чола утер фальшиву рОсу,
Зімкнув по-страдницьки вуста.
Колись напише, що Христосу
Допомагав нести хреста.

Пархимівський гай, липень 1999-го.