М. Холодний. Стусолюби

Микола ХОЛОДНИЙ

СТУСОЛЮБИ

Комарі обсіли Стуса,
Майже кожен - друг.
Значно легше мати вуса,
Аніж перти плуг.
Фарисей, немов коралі,
Збереже листи.
Це простіш, як на Уралі
У землі гнисти.
А якби поет, до речі,
Взяв та і ожив, -
Поховалися б на печі,
Хто за ним тужив.
Бо Василь би їм повідав,
Хто і як орав.
По яких шинках обідав,
Коли він вмирав.
Хто протер тюремні мати
З ним через стіну.*
Скільки  бігло рятувати,
Як волав: "Тону!"
Жовтий дим шугає в труби,
Тепло на печі.
Стусознавці, стусолюби,
Стусостукачі.
8.04.93

*Стусова і авторова камери були поруч.


Рецензии