М. Холодний. Карамболь

Микола ХОЛОДНИЙ

КАРАМБОЛЬ

І мертвим, і живим, і ненародженим...

Щось багато балакаю я.
Ну, кінчаю. Ти чуєш, кінчаю.
І на тебе в кущі солов"я
Доручаю.
Бив по кулях більярдних без промаху я,
По дірках у куточках скучаю.
Покажу тобі, мила, кия -
І кінчаю, кінчаю, кінчаю...
Скільки в космосі Сонць і Земель -
Поступово цікавість втрачаю.
Посмокчи, посмокчи карамель,
І - кінчаю.
У затоці мій  човен, але ж
Глибину в ній раз-по-раз вивчаю.
Ще секунду на ґумі полеж -
І, їй Богу, кінчаю.
КПУ, КПК, КПЧ,
Ревматизм і листок молочаю.
Та не там мене зовсім пече.
Я, нарешті, кінчаю.
Не дави, це тобі не мопед.
Не кривися, що руку вмочаю,
Наче лапу ведмежу у мед.
Вже кінчаю.
Не бере мене кава, ні чай.
Твої перса солодші за чаю.
.............
Хлюпнув кип"ятком? Ох, вибачай.
Це вже, мабуть, кінчаю.
8.07.93


Рецензии