Повертайся!

Я не знаю що там ти, Це нестерпно. Ти можеш робити зараз що завгодно. А мені так цікаво…мені хочеться знати що ти робиш… без мене. Ти можеш зараз сидіти і обнімати цілувати її. А мені… що прикажеш робити мені? В мене в голові думки тільки про тебе. Чим забити собі голову щоб витіснити думки про тебе? Так важко, а тобі все одно! Я вірю що тебе вже не цікавить що я, як я. Але я продовжую вірити що ще колись… нехай через рік, два п’ять але в нас щось буде.
Я дивлюсь на твоє фото і розумію, що не хочу нікого крім тебе! Я ніколи не могла сказати,що люблю тебе і була впевнена в тому  що це не так. Але… ідучи сьогодні по вулиці… я багато думала про тебе, про нас.. думала і почала задавати собі багато питань. Почала в думках розповідати тобі про свої почуття, про свої переживання. І навіть сама не замітила як сказала, що полюбила тебе.  Коли я це сказала  в мене на очах з’явились сльози. Я зупинилась і подумала… а можливо це дійсно так? І що ж робити далі якщо це правда?
Я не розумію інколи,що зі мною відбувається. Інколи я впевнена в тому,що ти мені не потрібний більше… а деколи не можу нічого з собою зробити бо думки тільки про тебе. Все навкруги нагадує про тебе. І інколи ходячи по вулицях я чекаю ночі… бо тільки ніч мене спасала від думок про тебе, саме так спасала… а зараз кожної ночі ти мені снишся! Кожний новий сон про тебе дає мені надію. Надію просто надію яка ніколи не здійсниться! Мені сняться такі сни в яких я починаю шукати якісь знаки… які вказують мені на те що не слід робити. Мені хочеться вірити в те що в цьому є хоч доля правди,що я  себе не накручую. Я прошу тебе тільки про одне.. якщо можеш піди з мого життя, піди назавжди, або ж повертайся і нікуди не зникай більше…