Ноктюрн Ре Мiнор, Концерт До Мажор

Рожденна для Нього, чи знаєш,
що коли твої ніжні руки висипатимуть попіл
 з погребальної урни  у хвилю ще теплого моря
 він сидітиме в Саду Пісень
 та посміхатиметься кутиками смарагдових очей,
 терпляче чекаючи Тебе?
 Він берегтиме ваше Кохання на кульбабових луках
 полуничних полях,
 а ти продовжуватимеш поливати квіти Вашої Любові на Землі
 аж поки твої діти не розвіють твій попіл
 у тому ж місці...
 Набігатиме інша хвиля, але вода буде така ж солона
 і море буде незмінним
 воно таке ж вічне
 як і Ваші почуття невимовні,
 жодним словом їх не змалювати
 лиш цей Ноктюрн в мінорному ключі
 лиш цей Концерт для Флейти та Гобоя до мажор Антоніо Сальєрі
 хоч якось може оповісти,
 що це все було на цьому Світі
 що все це буде ще і ще
за інших обставин, в інших світах...

-----
здесь исходный текст, вдохновленный изумительной миниатюрой Аллы Ребенко:
http://proza.ru/2011/04/15/1201

О, Ты, Рожденная для Него, знаешь ли,
 что когда твои руки опрокинут урну
 и пепел высыпется в морскую волну
 Он улыбнется своими изумрудными глазами
 и будет терпеливо ждать Тебя,
 храня вашу Любовь в Обителе Небесной,
 а ты будешь продолжать поливать цветы вашей Любви на Земле
 пока Твои дети однажды не рассыпят твой пепел
 в том же месте...
 будет другая волна, другая вода
 только море будет всё то же...
 оно такое же вечное как и ваша Любовь...
 Ты ведь знаешь об этом?