Споглядаючи Лотос
Вірші химерні
виводила моя рука
на рисовім папері
у двері того світу стукав я
ще не просвітлений
ще хворий духом...
У вухах джміль дзижчав
(як добре, що не муха)
Я слухав те як музику Небес.
На білу лілію, на лотос позирав.
Не зчувся як прийшло самадхі
і двері відчинились...
Де я? запитав...
Пожди, мій Сину, не спіши
все зрозумієш скоро,
а зараз спи!
Доволі ти страждав...
Свидетельство о публикации №211041600740
есть то, что все зовут судьбой
и повод, чтобы постучаться
в любую дверь на свет иной
*16411
(с ободряющей улыбкой)
Евгений Рыбаченко 16.04.2011 18:33 Заявить о нарушении
Некто очень любил сидеть в позе лотоса. Но долго усидеть не мог. Ему мешал запах лотоса...
Между прочим, очень часто так и сижу... и никакого запаха... значит, может и не в тему.
Евгений Рыбаченко 17.04.2011 21:52 Заявить о нарушении