Помни

на украинском языке

Все загубилось у одній із зим...
Запізно ти натиснув кнопку старту
І так заплутав кожну з оцих рим,
Що дівчинку створив, жалю не варту.
Ти розламав ущент її життя,
Коли прошепотів: "Тебе кохаю..."
Роздерлось серце хворим не_биттям,
Розтріскалось від краю і до краю.
Тобі не лячно було їй брехати?
Бо ж вірила як нібито сліпа
І ладна була все тобі віддати,
До краю прірви тихо підступа...
Ти вів її з собою у безодню,
Ти вів її туди, у власний світ,
Хитка межа між вчора і сьогодні
Вже стерлася. Минуло стільки літ,
А ти ще й досі бавишся коханням,
ЇЇ відвертим, щирим почуттям...
Згребти б докупи всі оті зізнання -
Для тебе то лиш мотлох і сміття.
Ти міг сміятись просто їй в обличчя,
Її зусилля зводив нанівець.
Для тебе це природньо, зовсім звично -
Погратися - і кинути. Кінець.
Святі слова "Люблю тебе" - як вітер,
Злітали легко з твого язика,
А дівчинка за кожну з отих літер
Хапалася в бестямі, і рука
Тремтіла кожен раз, як ти торкався...
А серце мовби линуло в політ.
Вона не знала, що ти просто грався,
А як дізналась - розколовся світ.
Ти зміг склепати з себе палача
І власноруч повів на гільотину
Цю дівчинку. Тепер її життя
Закінчилось. Літать не має сили.
З легенями ти вирвав її крила...
Ця дівчинка...ти знай...тебе любила...