Кохайтеся, Друзi!

Вечірнє сонце котиться донизу, в желе малинове сідає і душу переповнює передчуттями...

І пуп'янки дерев і квітів як груди жінки бубнявіють. І молоко любові прибуває. І це тепло тотальне вибухає одразу цвітом всіх і вся. Кульбаба, верби, абрикоси, алича: все чисте золоте і біле. Дівчата непорочні та жінки: ще не отруєні, відкриті для любові, щирі відкрили очі настіж і серця. Кохайте їх, якщо для цього силу зберегли. Ви лицарі? Чи лиш вдаєте? Чоловіки чи щось аморфне? Весна іде, її не зупинити.

Кохайтеся, якщо цього Ви варті...


Рецензии
Ну як весною без кохання?
Хотів написати більше, але нема часу - біжу виконувати...

Василь Кузан   01.05.2011 22:16     Заявить о нарушении
Ніяк! Щасти!

Валентин Лученко   03.05.2011 10:15   Заявить о нарушении