Шепiт трави
І не хочеться жити, а йти у нікуди.
Цей вітер висушує душу, а ви
Лікуєте лікером прояв простуди.
Туди? Не туди? Упирається в ніч
Невідмовна мара… Невідома дорога
Ревниво вповзає крізь пористе «ні»,
Як сумнів-слимак, виставляючи роги.
Дзвіночком рожевим – такий оптимізм,
Що гірко межує із краєм зневіри –
Цвіте на вікні. Обіцяйте мені
Зіграти прощальну мелодію ліри
На гробі надії, якої нема,
Яку відпустила у відчай зима.
Шепіт трави - кімнатна квітка, що цвіте рожевими дзвіночками.
Свидетельство о публикации №211043001528
Марианна Марианна 11.05.2011 17:20 Заявить о нарушении
Василь Кузан 11.05.2011 17:27 Заявить о нарушении