Сонце. Синє небо. По небу пливуть білі пухнаті хмарки. Вони легкі й невагомі. Тихий, злегка прохолодний весняний ранок. Вітру, здається, не буде вже ніколи. Квітень...
Скоро настане день. Удень буде тепло.
Жінка в дворі нашого будинку вішає сушитися білизну на тоненькі мотузки.
Двірник збирає в купу сухе листя та гілки. Так пройде для нього цілий день. Наприкінці дня він розпалить на пустирі удалині від будинків велике багаття. Довкола нього зберуться діти і довго будуть дивитися на яскраві язики вогнища. Вони не помітять, як почне темніти, як настане тихий і димний вечір.
Квiтень
© Copyright: Олег Вербовий, 2011
Свидетельство о публикации №211050401294
Свидетельство о публикации №211050401294
Рецензии