Гибель СССР

    26 декабря 1991 года пал Советский Союз. Уважаемый и любимый одними, и ненавидимый, люто и беспощадно, другими.
    Но смертельный удар в сердце и душу державы был нанесён вовсе не в 1991...
    Кровавый убийца Никита Сергеевич Хрущёв, жаждущий удовлетворения личной мести, нанёс свой смертельный удар Советскому государству в 1956 году на ХХ съезде партии, на котором он развенчал "Культ личности Сталина". Вываляв в грязи павшего вождя, повесив на него все свои ужасающие преступления, он, заодно, опорочил и саму суть советского строя, превратив Советский Союз для всего мира в "Империю зла", в которой лились бесконечные реки невинной человеческой крови...
    И с каким же невообразимым удовольствием принялись топтать западные, да и местные, СМИ нашу Родину, превратив Хрущёвские моря помоев, в бездонные и бескрайние океаны лжи...
    Каждая невинная жертва превратилась в тысячи, каждое злоупотребление властью, наказуемое по всей строгости советских законов, в обыденность и повсеместность, необходимые и жёсткие шаги для поднятия страны из голода и руин (коллективизация и индустриализация), когда был поставлен вопрос вообще о существовании народа и государства  как такового (помимо голода висела постоянная угроза иноземного вторжения, с целью уничтожения советского народа и государства - каковое и произошло), в беспощадное, без какой-либо необходимости, издевательство и изничтожение собственного народа.
    Легко переворачивать факты, особенно, когда ослеплённый жаждой мести (за сына) и желающий скрыть свои собственные преступления, лидер страны это поддерживает всем своим аппаратом государственной власти, всем своим существом.
    Советский Союз смертельно ранили тогда - выбив из под народа ту основу, на которой он так прочно стоял в годы величайшей войны человечества. Обозвав белое чёрным, уничтожив всё, что было дорого и свято, десятилетиями поливая грязью, пичкая новые поколения книгами, фильмами, статьями, разносящими грязь и ложь, по Гитлеровскому принципу: "Ложь, произнесённая сто раз, становится правдой", - новые поколения были лишены веры в основные принципы советского строя: Свобода, Равенство, Братство! - они превратились в пустой звук.
    Уходило то становое поколение, тот хребет советского народа, что Построил, Защитил и Восстановил страну. А новое поколение, выросшее на обмане, не захотело, да и не могло, ни защитить, ни спасти свою Родину...
    Агонизирующая Отчизна ещё 35 лет гибла от ран, наносимых с упорством, достойным лучшего применения, своей собственной интеллигенцией и западными СМИ.
    Хрущёв, Горбачёв, Ельцин - им ещё предстоит занять своё место в рядах антигероев нашей Великой Родины. Они старательно, годами осуждали наше далеко не однозначное прошлое, а последний, наступив на оболганную страну, ещё и умудрился её развалить. Вся тяжесть преступления Бориса Николаевича ещё далеко не всеми понята и осознана.

    Мы, выросшие на обмане, скорбим над светлыми идеалами павшей Родины и надеемся, что когда-нибудь народ скинет с себя оковы лжи и сможет с гордостью и без стыда смотреть в своё прошлое.

    PS: Когда Вы, изучая какой-либо вопрос, перелопачиваете тонны источников, старайтесь думать, анализировать, сравнивать... (не отбрасывайте сразу те факты, которые не вписываются в Вашу картину мира - изучите их с особым вниманием - это будет честно) пытайтесь понять логику событий и увидеть картину в целом, и тогда, Вы всегда сможете безошибочно отделять правду от лжи.
    Никогда не думайте что тот, кто принимал какие-то важные решения в прошлом, был глупее Вас - это не так. Если Вы не понимаете этих решений, значит Вы зачастую не видите всей картины...

26 грудня 1991 упав Радянський Союз. Шановний і улюблений одними, і ненависний, люто й нещадно, іншими.
    Але смертельний удар в серце і душу держави було завдано зовсім не в 1991 ...
    Кривавий убивця Микита Сергійович Хрущов, спраглий задоволення особистої помсти, завдав свій смертельний удар Радянській державі в 1956 році на ХХ з'їзді партії, на якому він розвінчав "Культ особи Сталіна". Вивалявши в грязі полеглого вождя, повісивши на нього всі свої жахливі злочини, він, заодно, спаплюжив і саму суть радянського ладу, перетворивши Радянський Союз для всього світу в "Імперію зла", в якій лилися нескінченні річки невинної людської крові ...
    І з яким же неймовірним задоволенням взялися топтати західні, так і місцеві, ЗМІ нашу Батьківщину, перетворивши Хрущовські моря помиїв, в бездонні і безкраї океани брехні ...
    Кожна безневинна жертва перетворилася на тисячі, кожне зловживання владою, каране по всій строгості радянських законів, в буденність і повсюдність, необхідні і жорсткі кроки для підняття країни з голоду і руїн (колективізація та індустріалізація), коли було поставлено питання взагалі про існування народу і держави як такого (крім голоду висіла постійна загроза іноземного вторгнення, з метою знищення радянського народу і держави - яке і відбулося), в нещадне, без будь-якої необхідності, знущання і знищенні власного народу.
    Легко перевертати факти, особливо, коли засліплений жадобою помсти (за сина) і хто хоче приховати свої власні злочини, лідер країни це підтримує всім своїм апаратом державної влади, всім своїм єством.
    Радянський Союз смертельно поранили тоді - вибивши з під народу ту основу, на якій він так міцно стояв в роки найбільшої війни людства. Обізвавши біле чорним, знищивши все, що було дорого і свято, десятиліттями поливаючи брудом, годуючи нові покоління книгами, фільмами, статтями, розносять бруд і брехня, по Гітлерівському принципом: "Брехня, вимовлена ;;сто разів, стає правдою", - нові покоління були позбавлені віри в основні принципи радянського ладу: Свобода, Рівність, Братство! - Вони перетворилися на порожній звук.
    Йшло то стаючи покоління, той хребет радянського народу, що Побудував, Захистив і Відновив країну. А нове покоління, яке виросло на обмані, не захотіло, та й не могло, ні захистити, ні врятувати свою Батьківщину ...
    Агонізуюча Вітчизна ще 35 років гинула від ран, нанесених із завзятістю, гідною кращого застосування, своєї власної інтелігенцією і західними ЗМІ.
    Хрущов, Горбачов, Єльцин - їм ще належить зайняти своє місце в рядах антигероїв нашої Великої Батьківщини. Вони старанно, роками засуджували наше далеко не однозначне минуле, а останній, наступивши на оббрехана країну, ще й примудрився її розвалити. Вся тяжкість злочину Бориса Миколайовича ще далеко не всіма зрозуміла і усвідомлена.

    Ми, що виросли на обмані, сумуємо над світлими ідеалами полеглої Батьківщини і сподіваємося, що коли-небудь народ скине з себе кайдани неправди і зможе з гордістю і без сорому дивитися у своє минуле.

    PS: Коли Ви, вивчаючи якесь питання, перелопачуєте тонни джерел, намагайтеся думати, аналізувати, порівнювати ... (Не відкидайте відразу ті факти, які не вписуються в Вашу картину світу - вивчіть їх з особливою увагою - це буде чесно) намагайтеся зрозуміти логіку подій і побачити картину в цілому, і тоді, Ви завжди зможете безпомилково відокремлювати правду від брехні.
    Ніколи не думайте що той, хто приймав якісь важливі рішення в минулому, був дурніший за Вас - це не так. Якщо Ви не розумієте цих рішень, значить Ви часто не бачите всієї картини ...