Роки смертi

Мудрі люди говорять, що є час, коли на землі з'являється дивна жінка похилого віку... Звичайно буває це в середині зими. Одягнена вона завжди однаково: старий одяг сірувато-курного кольору. Ніхто ніколи не знав і не знає, де саме і коли вона з'явиться. Але говорять, коли вона приходить, впізнати її неважко.
Вона мовчки і не поспішаючи йде до людей, туди, де їх звичайно багато вештається в своїх справах, довго стоїть на одному місці, уважно дивиться, начебто звикає до чогось… Здається, що вона щось згадує… Через деякий час, дивлячись на людей, що ходять повз неї, вона починає незв'язно повторювати якісь цифри. На кого не подивиться – назве його цифру. На це багато хто зовсім не звертає уваги. Але мені говорили, начебто цифри ці – роки смерті. Вона їх усі знає напам'ять.
Коли я пройшов поруч із нею, то почув майже вловимий її голос, утомлений та байдужий. Здалося мені, що, глянувши на мене, вона проговорила : «П'ятдесят вісім».
Повільно та мовчки вона йде потім туди, звідкіля прийшла. І як би ти не намагався йти по її слідах, тихо крастися за нею, щоб з'ясувати, куди ж вона йде, повір мені, що в тебе нічого не вийде. Це неможливо. Ти раптом утратиш її з виду чи поплутаєш з ким-небудь іншим. Вона зникне так само раптово, як і з'явилася.