Ти подарував менi сонце

Ти подарував мені сонце

і сонячні зайчики щодня

стрибають по прозорих квітах фіранки.

 

Ти подарував мені веселку –

її теплі і яскраві кольори

зігріли мою смугасту зебру.

 

Ти подарував мені метеликів,

які сідають на моє волосся, бо,

певно, думають,

що я – квітка.

 

Ти подарував мені смарагдову весну

і на моєму порозі скоро з’явиться ще один коханець –

смагляве  літо.

 

Ох, літо!

Твоє літечко пише мені листи…

Незабаром воно зігріє нас обох

своїм гарячим подихом-теплом,

скупає у хвилях моря,

а пісок ще довго пам’ятатиме

наші сліди.

 

Твоїми губами промовляє полуничне, черешневе літо.

 

 – Залишилося перепливти травень, – кажеш ти. –

І не втопитися у холодному морі

бузку і тернового цвіту...

 

Я вчуся плавати.

І жити.

 

Бо ти подарував мені своє ніжне,

добре,

чуйне

серце.

 

Назавжди!

 

Скажи мені,

що маю робити

з ним?

 


Рецензии
"– Залишилося перепливти травень, – кажеш ти. –

І не втопитися у холодному морі

бузку і тернового цвіту...

Я вчуся плавати.

І жити"

...теж, вчуся... і вчуся...))
може саме тому, мені подобається те, про що Ви пишете

з повагою,

Брия Пишущая   20.05.2011 23:23     Заявить о нарушении
КОНКУРС ТВОРІВ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ
http://proza.ru/2011/09/20/1025
Долучайтеся, дорогі пані та панове :)

Василина Иванина   24.09.2011 21:24   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.