Кожного разу...

Мій сон ховається біля робочого стола.

 Кожного разу,
 Коли я сідаю до комп’ютера,
 Мене огортає спокоєм,
 Пеленає затишком.
 Сон теплою хмарою нависає наді мною
 І починає наспівувати свою найновішу колискову…

 Кожного разу,
 Коли лягаю у ліжко,
 Мене пронизує холодом зимного простирадла,
 Яке пахне свіжістю альпійських луків
 І нав’язливою рекламою прального порошку.
 Неспокій влізає під ковдру,
 З-під подушки виповзають тривожні думи
 І, воїнами у металічних панцирах
 З виставленими вперед списами,
 Обступають мене.

 Кожного разу,
 Коли лягаю у ліжко,
 Я починаю думати,
 Що як багато геніальних творів
 Я зміг би написати
 Якби спав за столом
 А працював у ліжку.

 Хоча робота у ліжку
 Кожного разу
 Передбачає інший результат.


Рецензии
життя - одне. але ти дуже закручений вірш написав. філософський і прикольний. особливо це
Я починаю думати,
Що як багато геніальних творів
Я зміг би написати
Якби спав за столом
А працював у ліжку.

??????))))))))))))))

Марианна Марианна   11.05.2011 17:15     Заявить о нарушении
Невже так багато знаків запитань виникає після прочитання, Маріанно?

Василь Кузан   11.05.2011 17:18   Заявить о нарушении
аж занадто багато. а чи зможеш на них всіх дати мені відповідь? а????????))))

Марианна Марианна   11.05.2011 17:22   Заявить о нарушении
буду пробувати

Василь Кузан   13.05.2011 14:50   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.