НЕЗАБУТНЯ МИТЬ
1
Людей і Бога заповіт,
Що з муками приходить в світ
Людина кожна, а життя дає їй ненька.
Для мами - незабутня мить,
Неначе все життя болить
Її душа, з якої вирвалось маленьке.
2
Приходить з вічності душа.
Весь вік біжить свій, поспіша,
Немає часу милуватися блакиттю.
Лиш біля маминих колін
Зупиниться враз часу плин,
Й повітря стане знов смачним,як вперше в світі.
3
І раптом в небі затремтить
Від сліз твоїх ясна блакить.
Як Богородиця з Дитям - хмарки біленькі.
Неначе вічності уклін -
Схились до маминих колін,
Для неї ти завжди дитя її маленьке.
День матери
© Copyright: Татьяна Курило, 2011
Свидетельство о публикации №211050701294
Свидетельство о публикации №211050701294
Рецензии
Чудово, зворушливо, та й за формою близька поезія до цілковитої досконалості! Тетяно, а ще мимохіть Ви зачепили дуже рідко порушувану тему - звідки приходить у невмовля душа. Ми звикли розводити дебати, куди вона йде після смерті... Може, справді, десь є розподільник душ? На жаль, христянство цю тему обходить стороною, замовчує. Та й у Біблії лише одне місце: "краще тому, хто ще не народився" (Еклесіаст).
Щасти Вам, землячко (?)!
Пекл Адюк 27.07.2011 21:37 • Заявить о нарушении
Щасти Вам, землячко (?)!
Пекл Адюк 27.07.2011 21:37 • Заявить о нарушении
Дуже приємно, що мій вірш надихає на роздуми. Дякую за добрі слова. З повагою, Тетяна Курило.
Татьяна Курило 28.07.2011 14:31 Заявить о нарушении
Татьяна Курило 28.07.2011 14:31 Заявить о нарушении