Дощ б'ється у вікно,
Напевно, хоче щось сказать тобі,
Ти відчиняеш те вікно
І розумієш - сльози то,
То небо сльози лье свої,
То плаче небо по - весні,
І сльози льються по дахам,
Стікають сльози по шокам.
Незрозуміло,
Твої то сльози, чи краплини?
Не плач дитино!
Все проде.
Пройде цей дощ і сльози всохнуть,
Час мине,
Забудеш дощ,
Забудеш все!
Усмішка засяе
На обличчі твоїм,
І лише дощ
Нагадає тобі про страждання,
І сльози знову поверне,
Та ти не лий їх,
Ти забудь.
Пробачення ти не проси,
Ти не пробачиш все одно!
Ні зради ні байдужості,
Що в серці поселилась.
І ти потрапила в ці сіті.
Ця порожнеча поїдає,
І всю тебе з'їдає.
Дивись, не потрапляй у сіті,
Ним так підступно звиті.
ДОЩ
© Copyright: Екатерина Берновега 3, 2011
Свидетельство о публикации №211050800575
Свидетельство о публикации №211050800575
Рецензии