РеКА

Чи швидкоплинна та ріка?
 Мабуть, що так!
 І не одне життя та річка забрала.
 Сонце у небі яскраво світило,
 Любо співали усі пташечки.
 До річки всі вийшли,
 Так плавать хотіли.
 І пара закоханих йшла з усіма,
 Вода прохолодна,
 Приємно купатись.
 Усі накупались, а пара зосталась.
 За руку біленьку хлопчина той взяв,
 В очі ясні зазирнув і сказав:
 - тебе я кохаю безтями, кохана,
 За тебе готовий життя я віддать.
 Зроблю все для тебе,
 Ти лиш забажай.
 І в очі поглянув своїй він коханій,
 В блакитних очах він злий вогник побачив,
 І звук любих вуст він почув:
 - Ти дістань мені квітку, що росте на воді.
 Он вона пропливає,
 Подаруй ти мені.
 І хлопчина повірив словам лже-коханій.
 І у річку стрибнув,
 А дівчина стояла.
 У воду дивилась,
 Раптом очі блакитні зеленими стали,
 І погляд змінився.
 Ріка закрутила,
 Хлопчина кричав,
 Кохану благав:
 - Простягни мені руки,
 Благаю, врятуй!
 А дівчина стояла,
 І у воду дивилась,
 Вона очі закрила,
 І крик припинився.
 Ріка проковтнула його.
 Дівчина пішла і сказала:
 - Не знаю. А де він подівся?
 Хіба він не з вами?
 А він на дні річки лежав,
 І сльози котились,
 Й запитання «Навіщо».