Сльози Попелюшки!
Одягала їх на босі ноги грудню.
Прасувала білий комірець січню –
Ходив він на побачення – бо гулящий.
У лютого попросила одкровення –
Галявину підсніжників.
Згачкувала з них мереживну краватку
Для залицяльника березня.
Квітню виткала джергу з весняних косиць,
А він причастився тюльпанами.
Травню подарувала океани парашутиків –
Вони ледве тримаються за його зелені ризи.
Заплющую очі – уявляю, якими будуть літо, осінь.
Засинаю з тобою у серці
і прокидаюся…
Тобі я принесла в подолі не просо, а перли
Тому вони такі солоні.
Повизбируй мої сльози-зорі з калюжі…
Тільки півень нап’ється їх на світанку
І тричі прокукурікає.
Молишся на день учорашній,
Проживаєш нинішній.
Молишся. Не чую слів твоєї молитви.
Мої сльози гіркіші.
13.05.2011.
Свидетельство о публикации №211051300956
Це вірш, яким потрібно смакувати, як дорогим коньяком, чи столітнім вином. Стільки аромату, стільки колориту, стільки болю, який тільки підкреслює красу навколишнього світу!
Дякую тобі, Маріанночко, за насолоду від прочитання.
Василь Кузан 13.05.2011 19:53 Заявить о нарушении
Марианна Марианна 13.05.2011 20:55 Заявить о нарушении