Звичайно ж, я Вас майже геть не знаю...
Лиш тільки в Вас хвилююче щось є, -
І хвилювання це я зазіхаю
За дещо вище визнати, або за щось святе...
Для Вас у мені є хороших слів чимало,
Що смію боязко сказати лиш в віршах...
І у майбутньому б, що потім спільним стало,-
Мені б хотілося назвать своєю Вас...
Але ж я Вам так само невідомий:
Звідкіль я є, і хто я в глибині...
На місці Вашому я й сам також, свідомо,
Тримався би від мене вдалині!
Та бачити Вас хоч би мить - і я щасливий!
Безмірно радий - посмішку у дар прийнять!.
Нав'язливий підчас, і знов - сором'язливий,
І знов пишу вірші, щоб Вам віддать...
Братіслав Лібертус
ПЕРЕКЛАД:
з російської http://www.proza.ru/2010/12/03/785
Звичайно ж, я Вас майже геть не знаю...
© Copyright: Братислав Либертус Новинки, 2011
Свидетельство о публикации №211051900251
Свидетельство о публикации №211051900251
Рецензии