Ця жінка
Особлива.
Вона не плаче.
Вона мрійлива,
Бо так чекає
Із ним побачень.
В цій жінці - Космос.
Хоча самотня,
Й таке можливо.
А він лиш любить
Себе й роботу,
І кухоль пива.
За гру мільйонів
Продати душу
Готовий чорту.
Вона прощає.
Вона до нього –
Великодушна.
Уже весна.
І за вікном
Цвітуть іриси.
Букетом жовтим
Розпустився
Кущ барбарису…
Ця жінка плаче.
Так тихенько,
Як тільки може.
Бо вірить в Бога
І в сонце гоже.
У цій країні під прапорами
Брудних і п’яних,
У цій країні, яка в полоні
Міжчасся й кризи
Її квартира – маленька мушля –
Обитель суму,
Тюрма й причастя.
Їй сняться часто
Сни василькові,
Скороминущі:
Що поруч – він,
Її коханий,
Її єдиний,
Любов цілюща.
Одначе,
Ця жінка
Плаче.
Так тихенько
Ця жінка плаче.
І сльози їй
Ніхто не витре.
Ніхто не бачить…
Особлива жiнка
© Copyright: Марианна Марианна, 2011
Свидетельство о публикации №211052000867
Свидетельство о публикации №211052000867
Рецензии
дорога Мар*янко, я Вам тільки що телефоную у справі,:)
але абонент недоступний :(
Василина Иванина 11.09.2011 18:47 Заявить о нарушении
але абонент недоступний :(
Василина Иванина 11.09.2011 18:47 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.