Травневi Замальовки

***
Цей дотик спраглих вуст... Нестримний шал кохання...  Танцює сонце в травах запашних...
Гроза залишила озерця. Шумить комиш і татариння. На гірках чебреці цвітуть аж так, що пахощі збивають з ніг...

 ***
 Це ніжне небо - синє-синє...Кульбабки-камікадзе  на білих парашутах полетіли... А шутий одноріг сховався у гущавині пралісу. На лісу лізуть паничі оті, що кручені занадто. А орачі у вишеньках гудуть хрущами. Мабуть горілку п'ють, ледачі... Міщанки з міщуками вже поїхали на дачі, залишивши в містах заробітчан, які гарують і гарують наче навіжені. Для чого, нащо? Важко відповісти. Боги колись вчинили тісто і ось воно підходить до країв діжі...

 ***
 Вина з кульбаб не буде сьогоріч - прогавив час цвітіння сонцеквіту і квити: ти запізнився, а вона не встигла... На мигах щось пояснюєш її через броньовану межу "її кохаю, а вона не любить ні доторків, ні поцілунків"...

 ***
 У жовтих травах - чистотілу, ріпаку - тебе, солодку, в любощах скупати... Патичком гострим малювати на піску твій силует і пильнувати аби не змила його хвиля...Хай миля доганяє милю. Ми йдем разом між берегом і морем дивитися як Сонце сяде...

 ***
 Акацій безум - червня не діждали та вибухнули цвітом... Вітальний залп робіній* і каштанів... Від пахощів чманіє серце, голова давно не варить... Варуна Арджуну пантрує на сторінках Безсмертної Бхаґват-Ґіти. І всюди квіти-квіти-квіти...
 О, цей несамовитий травень!
 Початок літа!

Пр. *робінія - акація (насправді на наших теренах акації не ростуть, а те, що ми називаємо акацією називається ротанією)