Я вчуся жити без тебе,
Відвоювала тиші півнеба
Зірвала квітку лілею,
Змастила біль свій єлеєм.
Без тебе справді печально,
Я знала: боляче буде!
Сади у сукнях клечальних
Піснями й росами будять
Тебе щодня на світанні
Та не прибуде в твій будень
Моє гірке безталання,
Неначе мавка, приблуда…
Показую спокій на людях,
Боюся: обмовлять, осудять!
Мій срібнокрилий, у грудях...
Дощ плаче тихо і дрібно –
Душі моїй так потрібний.
09.06.2011
Мiй срiбнокрилий!
© Copyright: Марианна Марианна, 2011
Свидетельство о публикации №211060900960
Свидетельство о публикации №211060900960
Рецензии
Мар"янко, милозвучно, гарно. Але чому "срібнолюбий"? Асоціації виникають з героєм, який полюбляє благородні метали у грошовому виразі:)
Украинская География Сайта 10.06.2011 09:09 • Заявить о нарушении
Украинская География Сайта 10.06.2011 09:09 • Заявить о нарушении