перед-зимове

...Вовняний светр торочиться – і нитка, як літо бабине – тікає з-під руки,і час пливе, і дріботять роки,немов підбори. Почуттів позлітка листком злітає, падає до ніг… І ти вже знаєш – так приходить сніг. Він невблаганний, він уже довіку, і тепла осінь захлинеться криком, і кров тектиме горлом коридору святковим килимком для Командора...

22.8.2007


Рецензии
Командор - тоже мужчина. И как любому другому ему тоже хочется, чтобы его... ЛЮБИЛИ!
Полюбите Командора, дивчата. И не будет идти горлом кровь. И не будет снега. А если и будет, так только белый, мягкий и... пушистый.

Константин Кучер   09.07.2011 21:28     Заявить о нарушении
))) файне гасло - "Полюбіть Командора, дівчата!"))))
халепа лишень, що навіть полюбивши камінь, камінного господаря, ти не зробиш його живим і теплим))

Ганна Осадко   12.07.2011 12:15   Заявить о нарушении
:) Да, но ведь то того, как стать памятником и "одеться" в камень, это же живой человек был?!

Константин Кучер   12.07.2011 12:29   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.