На прОщення
відкоркую
мушлею з пісочного тіста
пляшки
із терпким вином кораблів,
дошки яких прочорніли
попід кораловим бризкозорким вітром.
всміхнися мені гіллям,
в простерадла закутаний,
мій черствословий божоокий лицарю.
а тепер- спи,
мій камінчику,
в піні чайкохмільній.
я- у трюмі, в кращій сукні
прощавай. цілую. шшш. добраніч...шшш...
море ждёт тебя
© Copyright: Валерина Клементова, 2011
Свидетельство о публикации №211062400804
Свидетельство о публикации №211062400804
Рецензии