Micтo

Heпoвтopнa в містах самобутність?
- Стань на розі - навколо поглянь!
Чи потрібна твоя тут присутність,
Чи  помітна  у  серці  печаль?
.
Метушлива задуха цих вулиць,
Нечутливість навколо людська
І весь устрій нагадує вулик:
Неосяжна бездушність міська...
.
- У їх світ поринати не квапся,
На узбіччі постій... Подивись!
У каплиці новенькій не кайся,
Повернутись назад не божись!
.
У  знічев'ї  незаймана  мрія
Найпречисті затьмарть пуття!
І знетямлена покликом біня
Вирушає  у  краще  буття...
.
Полохливо простягне долоні,
Та серденька алярму не чуть!
В красномовного фраса полоні
Янголятка  роки  протечуть...
.
І затихне Фолія : Ще трохи.
І  зажуриться  щире  дівча!
Тут полишені вічні тривоги!
На погості  всі  мрії  митця...
.
В  небутті  найщиріші  зізнання...
"Пайташ" вабить у шанець, на жаль!
Непочуті  від  серця  благання -
Хитро  зиркає  в  очі  параль...
.
Незбагнена міська самобутність,
Незкінчена   машин   течія...
- Що змінила твоя тут присутність
Та чи змінить відсутність твоя?!.