B Cилiкoнoвiй долинi
Валерiй Гребенюкi
Поринаємо в "Net", як у море...
Зневажаємо свiтом Землi...
Мерехтять все слова в монiторi -
Cвiт немов би на тому кiнцi!
.
I cпiлкуємось з ким невiдомо!
Розкриваємо серце - йому...
Терабайти летять крiзь простори -
Простягаємо душу!.. Чому?..
.
У надiї ми ставимо кому,
Пiзнаєм тисячI kiлобiт...
Довiряєм таємне - нiкому,
Поглинає комп'ютерний свiт...
.
A тi пасма рядочкiв нещасних
Ми читаємо їх, як Буття!
Тiльки спомином бути прикрасним
Спiлкуванню тому - нвамання.
.
Ми забули про чисте кохання
I живого єднання пуття!
Як пiд Нiками щирi зiзнання
Форматуємо наше життя!
Свидетельство о публикации №211070100919