Toбi, нехай, лишаються всi зорi,
Уся планета море й береги...
Те щастя неосяжної любовi
У серцi, ти назавжди збережи!
.
Тобi, нехай, лишаються стежини,
Що я ходив до тебе навесні...
Кущi розлогi стиглої ожини,
Що досi менi сняться увi снi.
.
Тобi, нехай, любов прещира буде
I той пречистий виток джерела!
Долине живодайнiсть вiри всюди,
Щоб янгола у серцi зберегла!
Toбi, нexaй...
© Copyright: Валерий Гребенюк, 2011
Свидетельство о публикации №211070500076
Свидетельство о публикации №211070500076
Рецензии