Heocяжнicь Kocмiчниx крalв

Світу мить, що життям називають
По краплині несе в небуття,
Щохвилини - секунди минають
Худкоплинна їх мить набуття!
.
Мерехтить : то Пульсар, десь далеко,
Там у світі зірок і планет...
Осягнути землянам не легко
Той неонововх зір пірует...
.
Там Червоний Гігант, Супер НОва -
Тільки спомин прадавніх зірок!
Не відновлять своє життя знову
Сповідь їхня останній вже крок!
.
Світло зір - Світловоми Роками
Досягає просторів Землі...
Перешкоди в ефірі лиш нами
Буде чути у вічній пітьмі.
.
До Землі їхнє світло не дІйде!
У гіпотезах маєм, своїх,
Світлу мрію летіти до Ґлізе -
В неосяжність космічних країв.
.
Все життя у космічнім просторі -
Тільки мить!.. Я тримаюсь її!
Сяють зорі крізь небо прозоре
Й лиш єдина - надії мої!


Рецензии
Привіт, Валеро!
Гарний вірш. Ти чому не розміщаєш на "стихи.ру"?
Натхнення, любові та добра!


Лина Нежная   28.07.2011 16:01     Заявить о нарушении
Не кажи, що я не читаю твої вірші)
Ти, мабуть, просто не впізнав...)))

Лина Нежная   28.07.2011 16:02   Заявить о нарушении