Людомиру Фiлоненко - 50. Презентацiя книги

Місто Дрогобич, що на Львівщині, є одним з найбільш багатих культурних центрів у Західній Україні. Тут живуть і творять талановиті музиканти, художники, письменники, виконавці, а найголовніше, на чому я хочу наголосити – це душевність і добродушність простих людей, котрі там живуть. Це відчула одразу, коли приїжджала зі своїми авторськими  концертами.  Мені особливо надзвичайно приємно писати про це славне місто, адже тут пройшли мої юнацькі роки, коли я навчалася в Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка.  Історія  міста Дрогобича надзвичайно цікава, багата і різноманітна. Дрогобич всім нам відомий тим, що  тут часто відбуваються численні конкурси, фестивалі, концерти, презентації, наукові конференції, де з’їзджаються  музикознавці з різних куточків України і не тільки. Проходять надзвичайно цікаві творчі зустрічі з відомими композиторами, піаністами, диригентами, колективами, котрі із величезною радістю відвідують цей надзвичайно чудовий край.

Сьогодні я розповім про одну знакову подію, яка відбулася в Дрогобичі 5 травня 2011 року: Презентація-концерт видання “Людомир Філоненко. Біобібліографічний покажчик”. Цей збірник був виданий до ювілею відомого піаніста-педагога, музикознавця, доктора філософії, завідувача  кафедри  музикознавства та фортепіано Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, члена Національної спілки композиторів України – Людомира Філоненка.

Автори і колеги ювіляра підготували свої статті для цієї книжки, адже Людомир Філоненко є прекрасним педагогом, науковцем, людиною, котра користується величезною повагою. Приємним є те, що своєю статтею відкрила збірочку доктор мистецтвознавства, професор Стефанія Павлишин, далі йдуть статті не менш поважних митців: Голови Дрогобицького осередку НСКУ, відомого музикознавця і талановитого педагога Володимира Грабовського, а також доцента, члена НСКУ О. Німилович. Можемо відзначити, що на нинішній день вже з’явилися критичні публікації стосовно згаданої вище акції за авторством доцента У. Молчко і кандидата мистецтвознавства, доцента             О. Фрайт та ін.

         Ювіляра привітали відомі громадсько-освітні діячі бойківського краю: декан музично-педагогічного факультету Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, професор, заслужений працівник культури України Степан Дацюк, директор Дрогобицького державного музичного училища імені Василя Барвінського, заслужений діяч мистецтв України, композитор Микола Ластовецький, завідувач кафедрою декоративно-ужиткового мистецтва та основ дизайну інженерно-педагогічного факультету, доктор педагогічних наук, професор Леонід Оршанський, голова науково-культурологічного товариства “Бойківщина” Любомир Сікора, завідувач кафедрою методики музичного виховання та диригування, заслужений працівник культури України Петро Гушоватий, завідувач кафедрою народних інструментів та вокалу, заслужений працівник освіти України Корнелій Сятецький, співавтор видання, доцент кафедри музикознавства та фортепіано Олександра Німилович та ін.

         Цей вечір не був би настільки яскравим і оригінальним, якби не цікаві музикознавчі коментарі викладача Дрогобицького державного музичного училища імені Василя Барвінського, голови Дрогобицької організації НСКУ Володимира Грабовського. Він відзначив прекрасні якості Людомира Філоненка, наголосивши: “У житті ця людина завжди залишається чуйним педагогом, діяльним музикологом, працьовитим та сумлінним завідувачем кафедри музикознавства та фортепіано музично-педагогічного факультету Дрогобицького державного педагогічного факультету імені Івана Франка, добрим сім’янином, доброзичливою і толерантною людиною у стосунках із колегами та студентами”.

У концертній програмі були представлені музичні твори композиторів різних епох. Великим подарунком для ювіляра був виступ його студентів –   лауреатів Міжнародних конкурсів, У. Конарської, Я. Лензіон, М. Деменко,               Х. Лозанчин та ін., які на надзвичайно високому професійному рівні виконали твори відомих композиторів Ф. Ліста, Ф. Шопена, О. Нижанківського,                М. Лисенка та ін. Деякі твори класиків прозвучали у транскрипції                Л. Філоненка.

В інтерпретації лауреата Міжнародного конкурсу, викладача Дрогобицького державного музичного училища імені Василя Барвінського Олеся Корчинського прозвучав маловідомий твір Василя Пащенка “Полонез”, присвячений Тарасу Шевченку. Джазові імпровізації на тему пісні Я. Барнича “Гуцулка Ксеня” талановито і яскраво представив фортепіанний дует у складі                О. Корчинського та Л. Філоненка.

         Прекрасним виконанням був оцінений публікою квартет дерев’яних духових інструментів у складі студентів Олега Веселовського, Василя Левковича, Назара Казіва та керівника ансамблю старшого викладача кафедри народних інструментів та вокалу Михайла Тиновського, які  виконали  твір Стеварда Смітта “Сюїта для чотирьох кларнетів” (ІІ та ІІІ частини).

         Чудесним було виконання відомого українського солоспіву                О. Нижанківського “Не видавай мене, мати” доцентом кафедри народних інструментів та вокалу Іриною Кліш, а партію фортепіано проілюструвала Олександра Німилович. Під ансамблево гнучкий і професійний супровід Олеся Корчинського прозвучав романс Я. Барнича “Ох, соловію” у натхненній інтерпретації Корнелія Сятецького.

         Кульмінаційним моментом цього чудового вечора-презентації було оригінальне виконання віртуозного твору К.-М. Вебера “Запрошення до танцю” у складі фортепіанного квартету Уляни Молчко, Олександри Німилович, Олеся Корчинського і  Людомира Філоненка.

                Творчий шлях Людомира Філоненка

 

Стефанія Павлишин, відомий львівський музикознавець, зазначила у своїй статті: “Ювілеї починаються від 50-річчя. Тоді підсумовуються здобутки пережитого і вдіяного”.Людомир Філоненко за досить невеликий, але вже поважний ювілей зробив багато. Ми бачимо його роботу на лице.  Це  його  яскраві студенти, котрі є лауреатами численних Міжнародних і Всеукраїнських конкурсів, а бути добрим педагогом не так просто. Треба мати Божий дар і любити своїх учнів. Наукова діяльність, де Людомир Філоненко вже досягнув також великих успіхів. Він є доктором філософії, а також не покидає і сольно- виконавчу кар’єру. Разом із учнями та колегами Людомир Павлович постійно виступає на численних культурно-мистецьких акціях, що є досить важливим у його творчому житті, а також у мистецькому житті нашої культурної нації. І от це поєднання педагогічної, організаторської, наукової та виконавської діяльності є  великим обдаруванням митця.

         Людомир Філоненко є вихованцем львівської фортепіанної школи Олександри Пясецької-Процишин – Олександра Едельмана, закінчивши консерваторію у їхньої випускниці Юлії Хурдєєвої. Як піаніст він працює у двох напрямках – концертній та педагогічній. Л. Філоненко організував  із своїми студенами низку концертів із творів українських і зарубіжних композиторів. Значний внесок ювіляр вклав як науковець, збагативши своїми працями українське музикознавство.

У своїй статті В. Грабовський зазначив такий немаловажливий факт:                “Людомир Філоненко – успішний піаніст, вдумливий і чуйний педагог, плідний музиколог, добрий організатор-керівник – результати його діяльности у перелічених та інших близьких сферах відомі далеко за межами Дрогобича та педагогічного університету імені Івана Франка, в якому він працює ось уже майже чверть сторіччя”.

Людомир Філоненко походить із старовинного волинсько-полтавського роду. Він народився 15 квітня 1961 року на благодатній волинській землі й отримав при Тайні Хрещення доволі рідкісне ім’я – Людомир. Родині видалася Божа радість і рідкісна благодать. Мати Ірина Щурук-Філоненко, випускниця Львівського торгово-економічного інституту, справжня Берегиня сімейного кола. А батькові – Павлу Філоненку (1934-1995) – судилося бути випускником Львівської державної консерваторії ім. Миколи Лисенка. Тому й не дивно, що він присвятив все життя сцені, вихованню талановитої музичної молоді.

         Батько, Павло Філоненко був одним з ініціаторів і творців музею Ігоря Стравінського, що містився спочатку в стінах школи, а згодом в Устилузі, в родинному будинку композитора. Батьковими слідами попрямували і сини Юрій (1958–1998) та Людомир. Обидва закінчили фортепіанний факультет Львівської консерваторії імені Миколи Лисенка й обрали за справу життя виховання молоді.

Навчання Людомира у Володимир-Волинській музичній школі, насичене розмаїтими виступами юного талановитого музиканта зі сольними фортепіанними програмами, виконаннями вокальних творів під майстерний баянний супровід батька, а також у шкільному хоровому колективі. Здобувати початкову музичну освіту Людомиру Філоненку допомагали обдаровані педагоги: Галина Берташ (фортепіано), подружжя Микола і Марія Жиромські (теоретичні дисципліни і хор), Олексій Адамович (історія зарубіжної та української музики), Ігор Корнілевич (композиція). Музичне мистецтво полонило серце юнака. Воно й покликало його вдосконалювати виконавську майстерність у стінах Львівського державного музичного училища імені Станіслава Людкевича (1976–1980).

Тут його наставниками стали віломі педагоги: Лариса Єфіменко (фортепіано), Віктор Козлов (аналіз музичних форм), Орест Козак (диригент симфонічного оркестру), Наталія Баталіна (історія зарубіжної музики), Марія Іванишин (теорія музики, сольфеджіо, гармонія), Гусейн Алієв (настроювання музичних інструментів, фортепіано), Тереза Мацієвська (концертмейстерський клас), Іван Матюх і Родіон Лисиця (камерний ансамбль), Георгій Казаков і Петро Шахов (концертмейстерська практика). Під час навчання в музичному училищі Л. Філоненко проявив себе як яскравий виконавець, завжди виступаючи у концертних програмах з інтерпретацією творів Йогана-Себастьяна Баха, Муціо Клементі, Людвіга ван Бетовена, Станіслава Людкевича, Ференца Ліста, Фридерика Шопена, Сергія Прокоф’єва та ін.

Після успішного закінчення студій в училищі Л. Філоненко вступив на фортепіанний факультет Львівської державної консерваторії імені Миколи Лисенка (1980–1985). Тут панувала атмосфера високого професійного навчання й плодотворного спілкування. Ця традиція, започаткована ще на початку ХХ століття Василем Барвінським і Станіславом Людкевичем, зберігалась і за інших епох. Тут активно працювали Анатолій Кос-Анатольський та Микола Колесса. Консерваторія, незважаючи на важкі часи всіляких утисків, залишалася справжнім острівцем українства, осердям високої духовності. Наставниками і доброзичливими вчителями Л. Філоненка в стінах цього мистецького навчального закладу були професори: Юлія Хурдєєва (клас фортепіано), Ярослава Матюха (концертмейстерський клас), Марія Байко (концертмейстерська практика), Тетяна Шуп’яна (клас камерного ансамблю), Наталія Кашкадамова (історія фортепіанного мистецтва), Стефанія Павлишин (історія зарубіжної музики), Любомира Яросевич (історія української музики), Олександр Зелінський (гармонія), Галина Бернацька (поліфонія), Віталій Котляревський (методика гри на фортепіано).

Значущим для Л. Філоненка, тоді студента третього курсу, стало виконання “Концерту F-durдля фортепіано з оркестром” Дж. Гершвіна. Ця подія  припала на 15 і 16 квітня 1983 року й відбулася в концертному залі Львівської обласної філармонії ім. С. Людкевича разом із симфонічним оркестром філармонії під орудою Романа Филипчука. Особливо пам’ятною вона стала ще й тому, що в одному симфонічному філармонійному концерті виступали два брати-піаністи Людомир і Юрій Філоненки. У виконанні старшого брата Юрія прозвучала “Рапсодія в стилі блюз для фортепіано з оркестром” Дж. Гершвіна.

На час студій судилася доля: Людомир Філоненко приглянув і з’єднав своє життя з однокурсницею Надією Барнич, уродженкою старовинного галицького міста Дрогобича. Отак спільно й зважились пов’язати  свою долю  з Франковим краєм. Варто додати, що Надія Барнич-Філоненко (вчитель-методист, завідувач І-го фортепіанного відділу Дрогобицької дитячої музичної школи № 1) походить зі славного роду Барничів. Хто нині не пишається прекрасним доробком композитора Ярослава Барнича, диригента Теодора Барнича, акторських родин Коссаків і Рубчаків. Це – заслуга Людомира Філоненка, який ґрунтовно вивчив спадщину названих діячів. Важливо, що батьки Надії – відомий лікар-хірург Зеновій Барнич і піаністка-педагог Лідія Барнич, виховували своїх доньок Оксану і Надію в атмосфері, де панували почуття патріотизму, високої духовності. У родині Людомира і Надії зріс самодостатній син, нащадок цих полтавсько-волинсько-галицьких родів –Зіновій Філоненко, випускник романо-германського факультету Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, магістр педагогічної освіти. Він пов’язав свій фах із філологією (англійська мова), працює і займається науковою діяльністю в рідному вузі.

         Від 1985 року Людомир Філоненко живе, працює і творить у Дрогобичі. Слід наголосити: відразу випускникові Львівської консерваторії довелося пройти нелегку півторарічну військову службу (1985–1986) в бойовій роті № 2 полку зв’язку показової частини 42190 Прикарпатського військового округу у Львові. Ці роки залишили в пам’яті Л. Філоненка яскраві, проте контрастні спогади.

Згодом, від 1987 року, Л. Філоненко став викладачем кафедри теорії, історії музики та гри на музичних інструментах Дрогобицького державного педагогічного інституту ім. І. Франка. Поряд із викладанням гри на фортепіано, піаніст продовжив активно концертувати як соліст, у складі фортепіанного дуету з дружиною Надією, як концертмейстер хорових колективів та відомих дрогобицьких співаків.

Від 1989 року Людомир Філоненко розпочав співпрацю і концертування з викладачем Дрогобицького музичного училища, піаністом Олесем Корчинським, утворивши  фортепіанний дует.

Розпочавши свою педагогічну працю на кафедрі теорії, історії музики та гри на музичних інструментах, Людомир Філоненко захопився науковими дослідженнями в галузі історії української музики.

Наукові, педагогічні та методичні дослідження молодого вченого продовжилися і під час ґрунтовних студій в аспірантурі Інституту педагогіки АПН України (1991–1994) й завершились успішним захистом дисертаційного дослідження “Українська музична культура як компонент професійної підготовки майбутнього вчителя музики” 11 листопада 1994 року під керівництвом кандидата  педагогічних наук Л. Масол.

         Наукові інтереси Л. Філоненка охоплюють дослідження життя і творчості українських композиторів, спадщина яких у 50-80-х рр. ХХ століття була вилучена зі вжитку. Науковий доробок Л. Філоненка складає понад 200 публікацій. Присвячені вони пізнанню і розкриттю різних граней життєвого і творчого шляху М. Вербицького, С. Воробкевича, М. Гайворонського,                В. Барвінського, Д. Січинського, Б. Фільц, виконавців Р. Кухара, Й. Гошуляка, Р. Савицького. Схвальних висловлювань удостоїлася праця Л. Філоненка в діаспорі.

Вагомим для розвитку музичного мистецтва в Дрогобичі й регіоні стало створення в жовтні 1997 року з ініціативи Володимира Грабовського осередку Національної Спілки композиторів України. У 2000 році до спілки вступив музикознавець, піаніст Людомир Філоненко й одразу був обраний відповідальним секретарем Дрогобицької організації, активно працюючи над проведенням творчих зустрічей з відомими діячами української музичної культури, концертних програм. Він активно сприяє В. Грабовському в проведенні фестивалю “Струни душі нашої”. Від 2007 року, коли був заснований Дрогобицький осередок Наукового Товариства ім. Шевченка, Людомир Філоненко був обраний головою Музикознавчо-фольклористичної комісії. Він бере діяльну участь в наукових сесіях товариства, виступає з цікавими доповідями.

         Педагогічна сторінка діяльності Людомира Філоненка теж багатобарвна. З класу фортепіано Філоненка вийшло чимало фахових спеціалістів-піаністів, які з успіхом працюють в середніх музичних навчальних закладах, музичних і загальноосвітніх школах України. Щороку вихованці класу Л. Філоненка виступають у різноманітних концертних програмах, організованих на факультеті. Чимало студентів було підготовлено до сольних фортепіанних концертів. Назвати б таких як Алла Могила (1987), Наталія Якимів (1989), Оксана Кондратишин (1989), Вікторія Сенкевич (2000), Олена Мачайло (2001, 2002, 2005), Соломія Кодлубай (2006), Оксана Голодняк і Ольга Корчинська (2007), Христина Лозанчин (2008), Уляна Конарська (2010). Підбір репертуару завжди вирізняється продуманістю, складними технічними та інтерпретаційними завданнями, а виконання творів світової класики й українських композиторів – Й.-С. Баха, В. Моцарта, Р. Шумана, Ф. Шопена,                Ф. Ліста, Р. Щедріна, М. Шмітца, М. Лисенка, О. Нижанківського,                М. Присовського, В. Барвінського, В. Безкоровайного, А. Штогаренка, Б. Фільц – яскравістю і сценічністю.

Варто зауважити, що в різні роки студенти класу Л. Філоненка здобували почесні нагороди на престижних наукових форумах, Всеукраїнських і Міжнародних конкурсах. За наукову доповідь на ІV Загальноукраїнській студентській  науково-практичній конференції “Розбудова держави: духовність, екологія, економіка” почесну грамоту від 5 березня 1998 року за підписом міністра освіти України М. Згуровського та голови Проводу ОУН М. Плав’юка отримала Вікторія Сенкевич (Київ), а Олена Мачайло стала володарем Почесної грамоти на V Всеукраїнській студентській олімпіаді зі спеціальності “Музичне мистецтво. За композиторські досягнення”, яка проходила у Південно-Українському університеті (Одеса, 2004). У квітні 2010 року Лауреатами  (диплом ІІІ ступеня) Міжнародного фестивалю-конкурсу “Кримська весна-2010” (Ялта) в номінації “Інструментальний ансамбль” став фортепіанний дует у складі Уляни Конарської (клас Л. Філоненка) і Романа Хрипуна (клас                О. Німилович). А у наступному році згаданий дует виборов ІІ-гу премію на престижному конкурсі молодих виконавців “Art-Premium” (Київ, 2011).

Продовжуючи традиції, закладені старшими колегами-побратимами Орестом Яцківим і Святославом Проциком, у червні 2006 року Людомир Філоненко був обраний на посаду завідувача кафедри музикознавства та фортепіано. В адміністративній ділянці Л. Філоненку вдається сягнути  позитивних результатів. Цьому сприяють професіоналізм керівника, його доброзичливість і толерантність, намагання зрозуміти кожного зі своїх колег.

Значною подією в житті університету стала, організована кафедрою музикознавства та фортепіано Урочиста академія, присвячена 75-річчю від дня народження композитора Богдани Фільц. Вона відбулася 2 листопада 2007 року за участю ювілярки. До програми академії входила наукова конференція “Творчість Богдани Фільц в контексті української музичної культури та освіти” і концерт із творів композитора.

У 2008 році виповнилося 120 років від дня народження видатного композитора Василя Барвінського. Кафедра музикознавства і фортепіано ДДПУ ім. І. Франка разом із Дрогобицькою організацією НСКУ стали ініціаторами проведення Всеукраїнської науково-практичної конференції “Василь Барвінський та сучасна українська музична культура”. Зібралося гроно відомих музикознавців, науковців із різних куточків України, які виступили зі змістовними доповідями, а всі матеріали було видруковано у ВАКівському часописі “Молодь і ринок” (Упор. М. Вачевський, 2009, № 3).

Така різнобічна діяльність науковця і виконавця Людомира Філоненка, його участь у різноманітних конференціях, виконавська практика сформували вдячний ґрунт для спілкування з видатними репрезентантами української культури як в Україні, так і за її межами. 
       Отже побажаємо Творчих успіхів Ювіляру, талановитих студентів, плідної наукової діяльності.

                Многая літа!!!

 

У статтях використані матеріали Стефанії Павлишин – доктора мистецтвознавства, професора  Львівської національної музичної  академії імені Миколи Лисенка, Олександри Німилович – доцента Дрогобицького державного педагогічного  університету імені Івана Франка, члена НСКУ, Миколи Зимомрі – доктора філологічних наук, професора, завідувача кафедри германських мов і перекладознавства Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, члена НСПУ, Володимира Грабовського – голови Конгресу української інтелігенції Дрогобиччини, голови Дрогобицької організації НСКУ, Уляни Молчко – доцента кафедри музикознавства та фортепіано Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, Оксани Фрайт – доцента кафедри музикознавства та фортепіано Дрогобицького державного педагогічного  університету імені Івана Франка.