Печу-печу хлiбчик

Помагала я бабусі
         хлібчик випікати.
Вмить наповнився наш дім
         диво-ароматом.
Вже парують на столі
         пишні паляниці,
Дихають, вони живі!
         Скоринка ворушиться.
Виблискує, з паринкою,
         мов сонечко. З печі
хлібинку за хлібинкою
         виймають рогачі.


Рецензии
Может, я ошибаюсь, Люда,
но вот что мне бросилось в глаза:
вот я читаю стихотворение
написанное Вами в 2011-м.
Тепло, близко, понятно. Тот украинский, который я знаю по Шевченку...
Понимаете - на расстоянии все острее видится. Ныне я слушаю новоделы языка на родине - не то, что не понимаю... это не Шевченка язык. Франка, скажем так.
Да, еще в прошлом веке, заезжая во Львов к двоюродному брату, я смеялся, слыша:
- Нэ бЭры пальци до пысэка, бо по дупи вылуплю!
- Лэгинь з юнкою створять шлюб
Ныне так говорит вся Украина. Наверное, это нормально... но это уже не моя страна.

Александр Скрыпник   03.11.2018 21:16     Заявить о нарушении
На жаль, не помиляєтесь, Сашо.
У мову навмисно "імплементують", усілякі новомодні,
іноді до болю примітивні домішки,
роздираючи країну на шматки
за штучно створеними маніпулятивними технологіями.
В результаті сьогодні на західній Україні
жителі прикордонних територій можуть принципово
розмовляти угорською, на сході російською.
Проте, не вся Україна так говорить.
І я горджусь, що переважна частина молоді
розмовляє чистою первозданною українською
і є патріотами країни, не зважаючи ні на що.

Ладослава Идущая   03.11.2018 22:17   Заявить о нарушении
На это произведение написано 8 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.