Загублена у часi
Заблукати би у львівських парках...
Ходити по верхівках дерев і по ярах, шепотітися з листям, стікати сонячними плямами по тоненьких струменях джерел. Ховатися поміж височенних грабів, чи загубити своє бліде тіло серед білих анемон десь по весні. Кружляти тінню вночі по стежках і відкликатися луною... А потім, хтось, шорхаючи опалим листтям, знайде мій труп. І більше ніколи не буде гуляти тим парком.
05.09.2011
Свидетельство о публикации №211090600644