Колись...

Колись
Ти любив подорожувати…
Тепер
Не виходиш із дому без валідолу.

Колись
Ти прагнув літати,
А нині
Готовий продати свої крила,
Чи обміняти їх на більш реальні речі,
Та, виявляється,
Що нікому вони
Не потрібні.

Колись
У тебе було бажання володіти світом,
Сьогодні,
У хвилини розпачу,
На грані відчаю
Не можеш володіти,
Навіть, собою.

Колись
Твої бажання були здійсненними,
Насолоди – доступними,
Поцілунки – гарячими…
А вчора
Ти цілував у чоло свого друга
І твої губи
Були холоднішими,
Ніж його тіло…




Переклад Анни Дудки:

Когда-то
Ты любил путешествовать.
Теперь
Не выходишь из дома без валидола.

Когда-то
Ты стремился летать,
А ныне
Готов продать свои крылья
Или обменять их на более реальные вещи,
Но оказывается,
Что никому они
Не нужны.

Когда-то
У тебя было желание владеть миром,
Сегодня,
В минуты горести,
На грани отчаяния
Не можешь владеть
Даже собой.

Когда-то
Твои желания были осуществимыми,
Наслаждения - доступными,
Поцелуи - горячими.
А вчера
Ты целовал в чело своего друга,
И твои губы
Были холоднее,
Чем его тело.