Лемешiада

               

Жителям с.Лемешiвки –  з любов`ю!

 (Iронiчна поемка – оберiг)

Лiсосмуг наїжачена гривка.
Десь на греблi зозуля кує…
Загубилась в степу Лемешiвка,
Рiдна доля i щастя моє.

Лемешiвка – не баба, не дiвка,
Та теплiє ураз на душi,
Як згадаю село Лемешiвку
I чудових її лемешiв… .

В цьому словi i плуг, i корiвка,
I комбайни на дальнiй межi.
Знає, знає моя Лемешiвка
Смак медiв, паляниць i коржiв.

Хвилi Оржицi плещуться соннi.
З поля жайвiр у небо злiта.
Там де мальви цвiтуть на осоннi,
Промайнули найкращi лiта.

Нас ростили батьки працьовитi,
А тепер – спочивають вони… .
Як багато на бiлому свiтi
I небесних дорiг i земних! ...

Чорноброва, струнка i чарiвна, -
Як менi пiдiбрати слова!
Ти моя кароока царiвна,
Королiвна моя степова!

Сивина заснує вiзерунки,
Чи готує зима забуття, -
Та відчую твої поцiлунки –
I солодким здається життя.

Край хатини, на старiм прогонi,
Де нектари смакує бджола,
Першi кроки протупали донi
I дорога їх в свiт повела.

Пшеницi без кiнця тут i краю.
Жовтий сонях квiтує без меж… .
Як у нас лемешiвки кохають!
Так нiхто не кохає, авжеж.

А якi є смачнi молодицi!
Бiльш нiде вам таких не знайти.
А дiвчата – куди там столицi!... .
Швидше в чергу шикуйтесь, свати!

Хто живе на Рубай… на Левадi;
На Гагарiна топче траву –
Одне одному любi та радi,
Бачу наче усiх наяву.

Я приїду чи в буднi, чи в св`ято,-
Ви зустрiнете радо мене… .
Правда, маємо св`ят забагато.
Та, можливо, це з часом мине.

Сонях горне до сонця голiвку.
Щедра мати-земля восени.
Милий Боже, спаси Лемешiвку!
I людей ти її сохрани!

Хай сестра не цурається брата,
Хай гуртуєься  рiд i сiм`я!
Буде в нас Лемешiвок багато,-
Буде жити Вкраїна моя!... .

Череда поспiша на ночiвку.
Мiсяць сiє на трави росу.
Над водою стоїть лемешiвка,
Розплiтає пшеничну косу… .