А ми...
Повільно, втомлено
Іде по вулиці
Спекотний день.
Думки заплутані,
Немов сліди, що на шляху
Водою змиються…
Слова – зелені їжаки –
Упали купами
Каштанів зболених
Під ноги нам.
А ми
Втискаємо в м’який асфальт
Вчорашнє літепло.
Куплети днів складає час
Рядами рівними.
Життя надій в ріку розлук
Стікає ринвами.
Свидетельство о публикации №211091500888
Размеренно, устало
Плетётся
Жаркий день.
Мысли запутаны,
Как следы, что
Смоются дождём.
Слова - зеленые ежи -
Упали кучами
Каштанов, бросившихся
Нам под ноги.
А мы
Втискиваем в мягкий асфальт
Жаркий день.
Куплеты дней слагает время
Рядами ровными.
Жизнь надежд в реку разлук
Бежит ручьями.
Анна Дудка 17.09.2011 07:14 Заявить о нарушении
Класно все.
Здається, буде краще, якщо поміняти місцями: Тепло вчерашнее.
І останній рядок: Бежит ручьями. Бо ринви - це вимиті у глині яруги, по яких стікає вода. Такі собі струмочки. А слово "желоба" трішечки звужує зміст.
Ще раз Вам дякую.
Василь Кузан 16.09.2011 11:26 Заявить о нарушении