1.
Господи, як важко на душі!
Вже без нього осінь. Перша осінь…
Йду крізь неї. Чайки на Ужі
Кличуть у бездонну синю просинь.
Літо накосило дивних трав,
Золота гарячка висушила стоси,
Вересневий смуток серце обійняв:
Спіють сонценята-абрикоси…
2.
Витираю срібні сльози у рукав,
Листя в такт зі мною – безголосо:
Хто його любов від мене вкрав?
Ходить парком осінь сонна, боса…
Рум’яніють дні без нього – що ж:
Пожовтіють липи, ще зелені досі.
Перейти б ці спогади уздовж, -
Не така болюча була б мені осінь.
Болюча осiнь
© Copyright: Марианна Марианна, 2011
Свидетельство о публикации №211092000621
Свидетельство о публикации №211092000621
Рецензии