Поглянь, прошу, в мої ласкаві очі,
Всміхнись душею і відчуй любов, -
І я проллюсь дощем у пристрасть ночі,
Або печаль погасить радість знов.
Зігрій мене звабливими словами,
Зцілуй печаль із ніжних губ моїх, -
І я злечу веселкою між нами,
Або впаду, мов зорепад, до ніг.
Торкнись душі своїм гарячим серцем,
Прийди бажанням щирим в сни мої, -
І я проб’юсь крізь сум дзвінким джерельцем,
Або мороз скує мовчанням дні.
Я не прошу, не плачу, не благаю,
Ти просто будь… з життя мого не йди,-
І я в тобі, мов сонце, запалаю,
Або пітьма зітре мої сліди…
Поглянь
© Copyright: Татьяна Галич, 2011
Свидетельство о публикации №211092600572
Свидетельство о публикации №211092600572
Рецензии