Місяць сьогодні такий чистий і прозорий,
Як наші почуття.
Це тому, що ти
Здмухнула з нього пилюку минулого,
Попіл старих почуттів,
Мов із кришталевої попільнички,
Зішкребла накип недовіри
Та іржу сумнівів,
Вивела плями ран.
Ти промила його сльозами ревнощів,
Протерла хустинкою,
Просякнутою спогадами,
Зігріла полум’ям серця,
Що втратило рівновагу,
Вдихнула в нього життя,
Що не знає спокою
І повісила на стелю світу
Під промені сонця –
Нехай дивує
Усіх.
Моя душа нині
Схожа на місяць,
Бо ти зробила з нею
Те ж саме…
Завтра
Я повішу на небо свою мокру подушку.
Синоптики всіх країн
Змінять свої прогнози,
Тому що почнеться сезон дощів,
Який триватиме аж до глобального
Потепління
Між нами.
Моя душа схожа на мiсяць
© Copyright: Василь Кузан, 2011
Свидетельство о публикации №211101301354
Свидетельство о публикации №211101301354
Рецензии
Сподобалось ДУЖЕ!
Творчої наснаги, пане Василю.
Жанна Тарасова 16.10.2011 23:16 • Заявить о нарушении
Творчої наснаги, пане Василю.
Жанна Тарасова 16.10.2011 23:16 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.