Свiтанок
Схилилася верба на край старого тина.
Пливе туман кудись удалину.
На вигонi гуртується скотина.
Сусiдки гомонять про новину.
Розлився промiнь сонця наоколо.
I кицька моститься пiд вранiшне тепло.
Сплять дiтлахи, дрiма самотня школа.
Надворi лiто, грiється село.
Несмiло жайвiр пiсню починає.
Несе бджола до вулика меди…
Лише верба та мiсяць в небi знає,
Як парубок дiвчину обнiмає,
А вранцi там лиш росянi слiди...
I цю вербу i край старого тина
Згадаю - i радiю, як дитина,
В якому б я не проживав краю!
Моя прекрасна ненько -Україна!
Любiть її , як я її люблю!
© Copyright: Михаил Мид, 2011
Свидетельство о публикации №211101501535
Свидетельство о публикации №211101501535
Рецензии
