Чарли-актер

                Чарлі-актор
Чарлі продзьобав у шкаралупі малесеньку дірочку і крізь неї подивився спочатку лівим оком, а потім правим. Світ  був значно більшим, ніж він встиг про нього подумати, сидячи у яйці.  Мама – страусиха  махала йому крилом та всміхалась.
- І як я сюди забрався? І головне – навіщо? – спитав Чарлі. – Тут так тісно! Аж лапи затекли! Як мені звідси вибратись, ма?
- Синку, щоби вибратись, тобі треба продзьобати дірку побільше.
- А ти що, хіба не допоможеш???
- Кожен це мусить зробити сам! Такі наші страусячі правила, сину!
- Це якісь погані правила! – сказав Чарлі. – Ой-ой-ой!
- Що таке? Що? – переполошилася мама.
- Ой! Щось мені зле! Ой голова болить! Ой живіт! Ой крило відпадає! Ліве! Праве! Здається, вже й відпали! Щось нудить мене! Ой!
Мама кинулась до яйця й почала рятувати сина. Коли дірка стала досить великою, Чарлі, як ні в чому не бувало, вискочив із неї й голосно засміявся. Мама засміялась також і подумала, що цього бешкетника потрібно обов`язково у театральну студію віддати.  А сама стала  прислухатись до іншого яйця, іще цілого. Звідти вже чулось легке шарудіння  та стукіт.